Словарь української мови (1924)/кібчити
| ◀ кібець | Словарь української мови К кібчити |
ківетора ▶ |
|
Кі́бчити, чу, чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
| ◀ кібець | Словарь української мови Борис Грінченко К кібчити |
ківетора ▶ |
|
Словарь української мови — К
кібчити
Борис Грінченко
1924
Кі́бчити, чу, чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.