Словарь української мови (1924)/кругом
◀ кругойдучий | Словарь української мови К кругом |
кругосвіт ▶ |
|
Круго́м, нар. 1) Кругомъ, со всѣхъ сторонъ. Золотоноша кругом хороша. Ном. № 727. Кругом його степ як море. Шевч. 2) Кругомъ, вокругъ. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали. Шевч. 30. Обійшли кругом церкви. ЗОЮР.