Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кроїти
Берлін: Українське слово, 1924

Кро́їти, кро́ю, їш, гл. = Краяти. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. Ном. № 9577. Як будуть козаче то тіло кроїть. Федьк. III. 152.