Словарь української мови (1924)/кривитися

by Борис Грінченко

◀ кривити

Словарь української мови Борис Грінченко К кривитися

кривісінький ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Криви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Искривляться. Чобіт кривиться. 2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Мкр. Н. 35. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться. Ном. № 11493.