Словарь української мови (1924)/красно
◀ красний | Словарь української мови К красно |
красноголовець ▶ |
|
Кра́сно, нар. Хорошо, прекрасно, красиво. Красно в садочку. МВ. I. 140. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. На гуслях грає, красно співає. АД. I. 33. Кра́сно, красне́нько дя́кую. Очень, весьма благодаренъ. (Галиц.). Ум. Красне́нько, красне́сенько.