Словарь української мови (1924)/кпитися

by Борис Грінченко

◀ кпити

Словарь української мови Борис Грінченко К кпитися

кравальниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кпи́тися, кплю́ся, кпи́шся, гл. 1) Издѣваться. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Гол. I. 314. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. Нп. 2) Жеманиться. Не кпися, сванечко, не кпися: візьми чарочку, напийся. Мет.