Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коїти
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́їти, ко́ю, їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. К. ЧР. 75. Лихо коїти. Ном. № 2874.