Словарь української мови (1924)/котити
◀ котина | Словарь української мови К котити |
котитися ▶ |
|
Коти́ти, чу́, тиш, гл. Катить. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Шевч. 82.
◀ котина | Словарь української мови Борис Грінченко К котити |
котитися ▶ |
|
Словарь української мови — К
котити
Борис Грінченко
1924
Коти́ти, чу́, тиш, гл. Катить. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Шевч. 82.