Словарь української мови (1924)/костричуватий
| ◀ костричитися | Словарь української мови К костричуватий |
коструб ▶ |
|
Костри́чуватий, а, е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. НВолын. у.
| ◀ костричитися | Словарь української мови Борис Грінченко К костричуватий |
коструб ▶ |
|
Словарь української мови — К
костричуватий
Борис Грінченко
1924
Костри́чуватий, а, е. Имѣющій много кострики. Костричувате прядіво. НВолын. у.