Словарь української мови
Борис Грінченко
К
косарик
Берлін: Українське слово, 1924

Коса́рик, ка, м. 1) Ум. отъ коса́рь. Гей нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. 2) мн. Раст. Кавалерскія шпоры, Delphinium consolida. Анн. 124.