Словарь української мови (1924)/коронувати
◀ коронування | Словарь української мови К коронувати |
коронуватися ▶ |
|
Коронува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать новаго члена въ общество парубкі́в. См. Коронува́ння 2.
◀ коронування | Словарь української мови Борис Грінченко К коронувати |
коронуватися ▶ |
|
Словарь української мови — К
коронувати
Борис Грінченко
1924
Коронува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать новаго члена въ общество парубкі́в. См. Коронува́ння 2.