Словарь української мови (1924)/коронування

by Борис Грінченко

◀ короночка

Словарь української мови Борис Грінченко К коронування

коронувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Коронува́ння, ня, с. 1) Коронованіе. 2) Обрядъ принятія новаго члена въ общество парубкі́в, состоящій въ поднятіи принимаемаго на рукахъ, пѣніи обрядовой пѣсни и затѣмъ угощеніи. КС. 1887. VIII. 767—768.