Словарь української мови (1924)/коричуватий
| ◀ коритча | Словарь української мови К коричуватий |
корівка ▶ |
|
Кори́чуватий, а, е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.
| ◀ коритча | Словарь української мови Борис Грінченко К коричуватий |
корівка ▶ |
|
Словарь української мови — К
коричуватий
Борис Грінченко
1924
Кори́чуватий, а, е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.