Словарь української мови (1924)/коренитися
◀ коренити | Словарь української мови К коренитися |
корець ▶ |
|
Корени́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Укореняться. Рости, рости, орішеньку, рости, коренися. Нп. Усе теє пригодиться, що на полі корениться. Ном. № 10135.