Словарь української мови (1924)/копільник

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
копільник
Берлін: Українське слово, 1924

Копі́льник, ка, м. Складывающій въ копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику! Мил. 215.