Словарь української мови (1924)/копійчина

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
копійчина
Берлін: Українське слово, 1924

Копійчи́на, ни, м. 1) Копейка. Перепадає було там сяк так копійчина за копійчиною. Левиц. 2) Деньги. Та вже став і на свою копійчину збиватись. Кв.