Словарь української мови
Борис Грінченко
К
конче
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́нче, нар. Безотлагательно, непремѣнно, именно. Нащо се вам його так конче треба? МВ. II. 188. І треба ж було сім паничам потрапити перелізти конче в мій садок.