Словарь української мови (1924)/конче

by Борис Грінченко

◀ конферяник

Словарь української мови Борис Грінченко К конче

кончина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́нче, нар. Безотлагательно, непремѣнно, именно. Нащо се вам його так конче треба? МВ. II. 188. І треба ж було сім паничам потрапити перелізти конче в мій садок.