Словарь української мови (1924)/конозити
| ◀ конов'язь | Словарь української мови К конозити |
конокрад ▶ |
|
Коно́зити, жу, зиш, гл. 1) Корчить, морщить (въ работѣ). Мнж. 2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить. Уман. у.
| ◀ конов'язь | Словарь української мови Борис Грінченко К конозити |
конокрад ▶ |
|
Словарь української мови — К
конозити
Борис Грінченко
1924
Коно́зити, жу, зиш, гл. 1) Корчить, морщить (въ работѣ). Мнж. 2) безл. Знобить? корчать? Бачу, що так його конозить. Уман. у.