Словарь української мови (1924)/конов'язь
◀ коновой | Словарь української мови К конов'язь |
конозити ▶ |
|
Коно́в'язь, зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней… у конов'язей. ЗОЮР. I. 254.