Словарь української мови (1924)/комірниченько
◀ комірниця | Словарь української мови К комірниченько |
коміронька ▶ |
|
Комірниче́нько, ка, м. Ум. отъ комі́рник.
◀ комірниця | Словарь української мови Борис Грінченко К комірниченько |
коміронька ▶ |
|
Словарь української мови — К
комірниченько
Борис Грінченко
1924
Комірниче́нько, ка, м. Ум. отъ комі́рник.