Словарь української мови (1924)/комірниця
◀ комірницький | Словарь української мови К комірниця |
комірниченько ▶ |
|
Комі́рниця, ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.
◀ комірницький | Словарь української мови Борис Грінченко К комірниця |
комірниченько ▶ |
|
Словарь української мови — К
комірниця
Борис Грінченко
1924
Комі́рниця, ці, ж. Квартирантка. Вх. Зн. 27.