Словарь української мови (1924)/комірка

by Борис Грінченко

◀ комір

Словарь української мови Борис Грінченко К комірка

комірне ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Комі́рка, ки, ж. 1) Ум. отъ комо́ра. Відчиняй, пане, комірку, давай гребцям горілку. Нп. 2) См. Бердо и Блят.