Словарь української мови (1924)/колотуха

by Борис Грінченко

◀ колоття

Словарь української мови Борис Грінченко К колотуха

колотуша ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Колоту́ха, хи, ж. 1) Сварливая женщина? Радуйся, мати, — іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха. Чуб. IV. 669. 2) Ряжанка, искусственная сметана.