Словарь української мови (1924)/колоття
| ◀ колотовця | Словарь української мови К колоття |
колотуха ▶ |
|
Колоття́, тя́, с. 1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ). 2) Раскалываніе.
| ◀ колотовця | Словарь української мови Борис Грінченко К колоття |
колотуха ▶ |
|
Словарь української мови — К
колоття
Борис Грінченко
1924
Колоття́, тя́, с. 1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ). 2) Раскалываніе.