Словарь української мови (1924)/колопня
◀ колопенник | Словарь української мови К колопня |
колос ▶ |
|
Коло́пня, ні, ж. = Коноплі. Шух. I. 137. Въ Лохвицк. у. только во мн. Коло́пні. Ум. Колопе́нька. Ой дала-сь мня моя матенька, дала, як би тую колопеньку в болотонько впхала. Гол. I. 275.