Словарь української мови (1924)/коловоріт

by Борис Грінченко

◀ коловодник

Словарь української мови Борис Грінченко К коловоріт

коловорот ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́ловоріт и ко́ловорот, роту, м. = 1) = Коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. I. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.