Словарь української мови (1924)/коворот

by Борис Грінченко

◀ ководка

Словарь української мови Борис Грінченко К коворот

ковпак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́ворот, ту, м. 1) Коловоротъ. Язик як на ковороті гуляє. Ном. № 12972. 2) Ворота, которыми запираются выходныя улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ. КС. 1893. V. 275. Рудч. Ск. II. 171.