Словарь української мови (1924)/козуря
◀ козуня | Словарь української мови К козуря |
козухна ▶ |
|
Козу́ря, рі, м. Ум. и ласк. отъ коза́к. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці стати, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати. Макс. (1849). 77.