Словарь української мови (1924)/козирити
| ◀ козинячий | Словарь української мови К козирити |
козиритися ▶ |
|
Кози́рити, рю, риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади). О. 1861. V. Слов.
| ◀ козинячий | Словарь української мови Борис Грінченко К козирити |
козиритися ▶ |
|
Словарь української мови — К
козирити
Борис Грінченко
1924
Кози́рити, рю, риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади). О. 1861. V. Слов.