Словарь української мови (1924)/козачка

by Борис Грінченко

◀ козачище

Словарь української мови Борис Грінченко К козачка

козачок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Коза́чка, ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака віддавалась? МВ. Скоро стала козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419. 3) — піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.