Словарь української мови (1924)/ковалювати
| ◀ ковальчук | Словарь української мови К ковалювати |
коваляк ▶ |
|
Ковалюва́ти, лю́ю, єш, гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують. Стор. МПр. 170.
| ◀ ковальчук | Словарь української мови Борис Грінченко К ковалювати |
коваляк ▶ |
|
Словарь української мови — К
ковалювати
Борис Грінченко
1924
Ковалюва́ти, лю́ю, єш, гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують. Стор. МПр. 170.