Словарь української мови (1924)/ковальчук
◀ ковальчик | Словарь української мови К ковальчук |
ковалювати ▶ |
|
Ковальчу́к, ка́, м. = Коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.
◀ ковальчик | Словарь української мови Борис Грінченко К ковальчук |
ковалювати ▶ |
|
Словарь української мови — К
ковальчук
Борис Грінченко
1924
Ковальчу́к, ка́, м. = Коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.