Словарь української мови (1924)/князький
◀ князь | Словарь української мови К князький |
князьок ▶ |
|
Князьки́й, а́, е́. 1) = Княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги. К. ЦН. 241. 2) = Княжецький 2. Підхо́дити під князьки́й віне́ць. Вѣнчаться. Щоб ти під князьки́й віне́ць не підійшла́! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ! К. ЦН. 201.