Словарь української мови (1924)/княжецький
◀ княжество | Словарь української мови К княжецький |
княжий ▶ |
|
Княже́цький, а, е. 1) = Княженецький. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89. 2) Относящійся къ новобрачнымъ. Вже й коровай спекли, княжецький калач на столі. О. 1862. VIII. 24.