Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кмітити
Берлін: Українське слово, 1924

Кміти́ти, кмі́тливий, кмітува́ти = Кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.