Словарь української мови (1924)/кмітити

by Борис Грінченко

◀ кметь

Словарь української мови Борис Грінченко К кмітити

кмітливий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кміти́ти, кмі́тливий, кмітува́ти = Кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.