Словарь української мови (1924)/кметиця
◀ кметити | Словарь української мови К кметиця |
кметливий ▶ |
|
Кмети́ця, ці, ж. Крестьянка, жена крестьянина. Коб мі Бог дав такі косоньки, годна ж бим бути за кмітським сином, за кмітським сином кметицьов бути. Гол. IV. 77.