Словарь української мови (1924)/клятьба

by Борис Грінченко

◀ кляття

Словарь української мови Борис Грінченко К клятьба

кляч ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Клятьба́, би́, ж. 1) Проклятіе. Слухайте, панове-молодці, як то жіноцька клятьба дурно йде. ЗОЮР. I. 217. 2) Заклятіе. Як німа клятьба, то візьмеш скарб, а то, кажуть, ні. Канев. у.