Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кляковий
Берлін: Українське слово, 1924

Клякови́й, а́, е́. Клякове́ де́рево. Дерево, отмѣченное знакомъ для обозначенія мѣста межи. См. Кляк, клячи́ти. Левч. 48.