Словарь української мови (1924)/клопотливий

by Борис Грінченко

◀ клопотія

Словарь української мови Борис Грінченко К клопотливий

клопотний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Клопотли́вий, а, е. = Клопітний. А тим часом, як в одній хаті весела молодість пісень співає, в другій хаті клопотлива старість раду радить. Левиц. I. 175.