Словарь української мови (1924)/клинцювати
| ◀ клинцювання | Словарь української мови К клинцювати |
клинчастий ▶ |
|
Клинцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Забивать клинъ. Харьк. г. 2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.
| ◀ клинцювання | Словарь української мови Борис Грінченко К клинцювати |
клинчастий ▶ |
|
Словарь української мови — К
клинцювати
Борис Грінченко
1924
Клинцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Забивать клинъ. Харьк. г. 2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.