Словарь української мови (1924)/клинцювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
клинцювати
Берлін: Українське слово, 1924

Клинцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Забивать клинъ. Харьк. г. 2) Набивать стѣну для обмазки глиной. Чуб. VII. 380.