Словарь української мови (1924)/клинуватий
| ◀ клинтух | Словарь української мови К клинуватий |
клинцювання ▶ |
|
Клинува́тий, а, е. 1) Клинообразный. 2) Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Черк. у.
| ◀ клинтух | Словарь української мови Борис Грінченко К клинуватий |
клинцювання ▶ |
|
Словарь української мови — К
клинуватий
Борис Грінченко
1924
Клинува́тий, а, е. 1) Клинообразный. 2) Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Черк. у.