Словарь української мови (1924)/кладільник

by Борис Грінченко

◀ кладій

Словарь української мови Борис Грінченко К кладільник

кладка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кладі́льник, ка, м. Укладывающій снопы въ скирды. Ум. Кладі́льничок. Зберемо женці — дівки-панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Гол. II. 17.