Словарь української мови (1924)/киринниця

by Борис Грінченко

◀ киринник

Словарь української мови Борис Грінченко К киринниця

кириння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кири́нниця, ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. I. 34.