Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кецка
Берлін: Українське слово, 1924

Ке́цка, ки, ж. = Кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку. Шух. I. 213.