Словарь української мови (1924)/кицка
| ◀ киці-баба | Словарь української мови К кицка |
киць ▶ |
|
Ки́цка, ки, ж. Кусокъ дерна; комъ земли, глыба, вывороченная плугомъ. Вх. Зн. 25. Шух. I. 165.
| ◀ киці-баба | Словарь української мови Борис Грінченко К кицка |
киць ▶ |
|
Словарь української мови — К
кицка
Борис Грінченко
1924
Ки́цка, ки, ж. Кусокъ дерна; комъ земли, глыба, вывороченная плугомъ. Вх. Зн. 25. Шух. I. 165.