Словарь української мови (1924)/кендя

by Борис Грінченко

◀ кендюшок

Словарь української мови Борис Грінченко К кендя

кеп ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ке́ндя, ді, ж. Чаще во мн. ч. Ке́нді, дів. 1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72. 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.