Словарь української мови (1924)/качання
◀ качанний | Словарь української мови К качання |
качановий ▶ |
|
I. Кача́ння, ня, с. 1) Катанье, перекатыванье. 2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.
II. Кача́ння, ня, с. Соб. отъ кача́н. Ум. Кача́ннячко. Капуста моя ще й качаннячко. Грин. III. 229.