Словарь української мови (1924)/качан
| ◀ качальце | Словарь української мови К качан |
качанистий ▶ |
|
Кача́н, на́, м. 1) Кочень капусты. І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів. Ном. № 2449. 2) Кочерыжка капустная. 3) Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51. 4) мн. Мѣста въ борту лодки, гдѣ помѣщаются весла, когда ими гребутъ. Ум. Кача́нчик. Були три синки, мов три качанчики. О. 1861. X. 37.