Словарь української мови (1924)/карюковий
| ◀ карюк | Словарь української мови К карюковий |
карючений ▶ |
|
Карюко́вий, а, е. Принадлежащій карюко́ві.
| ◀ карюк | Словарь української мови Борис Грінченко К карюковий |
карючений ▶ |
|
Словарь української мови — К
карюковий
Борис Грінченко
1924
Карюко́вий, а, е. Принадлежащій карюко́ві.