Словарь української мови (1924)/карлючити
| ◀ карлюка | Словарь української мови К карлючити |
карлючитися ▶ |
|
Карлю́чити, чу, чиш, гл. Кривить, искривлять.
| ◀ карлюка | Словарь української мови Борис Грінченко К карлючити |
карлючитися ▶ |
|
Словарь української мови — К
карлючити
Борис Грінченко
1924
Карлю́чити, чу, чиш, гл. Кривить, искривлять.